|
Закон і культура
31.05.2005
Глухий кут
Освітній аспект функціонування мов в Україні
Проблематика функціонування мов в інформаційно-культурному просторі України є для українського соціуму довгограючою платівкою: періодично аспекти мов актуалізуються за рахунок політичних чи соціальних потреб, точиться дискусія, але наразі мусимо констатувати, що майже за півтора десятки років державної незалежності правовий статус мов досі не унормовано. Звідси і випливає тенденція до використання мовної проблематики у суміжних сферах суспільного життя, що, у свою чергу, породжує комплекс інших проблем.
Державна чи офіційна?
Саме нечіткість правового статусу мов в Україні зумовлює розмитість меж практичного використання принципів надання рівних і сприятливих умов для розвитку мов нацменшин, реалізації базових положень статусу державної мови та інших аспектів. У свою чергу, ця варіативність практичної реалізації статусу мов, власне, визначення цього статусу ситуативно, за критеріями, нерідко далекими від доцільності, призводить до труднощів у визначенні правового статусу мов. Виходить замкнене коло, яке практично неможливо розірвати. Проблематика загнана у глухий кут.
Досить нагадати, що двоякість у ставленні до мов породжена Конституцією України. Цей документ, що отримав досить високу оцінку фахівців та експертів у галузі державного права як в Україні, так і за кордоном, містить два положення, які, за певних обставин, можуть взаємовиключати одне одного. Мова йде про ст. 5, в якій зафіксовано, що державною мовою в Україні є українська. Але, згідно статті 10 в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Причому російська мова у даній статті виділена окремо. Виходить, що з-поміж мов нацменшин (до яких, природно, має належати російська відтоді, як державною мовою стала українська) російська мова отримала особливий статус, оскільки вказівки на неї (можна розцінювати як такі виділення у переліку) існують в Основному законі, положення якого мають отримати продовження і розвиток у нормативних актах. Отже, особливий статус російської мови зафіксовано на високому законодавчому рівні. Але досі конкретизації не відбулося, оскільки у своїх діях щодо мов в Україні соціум має керуватися законом «Про мови в УРСР» від 1989 року з останніми поправками, здійсненими у 2003 році.
Мовний комфорт
Внесення поправок було пов’язано з необхідністю привести у відповідність ратифіковану Верховною Радою Європейську хартію регіональних мов або мов нацменшин, згідно з якою передбачалося створити комфортні умови для розвитку всіх без винятку мов нацменшин в державі, причому мови нацменшин отримували майже рівний статус у порівнянні з державною мовою. До того ж, Хартія передбачала можливість функціонування мови тієї нацменшини, яка найбільш чисельно представлена у державі, у статусі мови офіційного спілкування, тобто гіпотетично утворювався паралелізм: мова державна використовується як мова офіційного спілкування в обов’язковому порядку, водночас і мова офіційного спілування має право на вжиток у діловому та офіційному спілкуванні. Втім, належні зміни до українського законодавства не внесені, оскільки Європейська хартія залишає вирішення таких делікатних проблем на розсуд держави.
Хоч би як там було, а комплекс мовних проблем в Україні можна охарактеризувати так:
1) нечіткість правового статусу мов,
2) нечіткість правового статусу державної мови,
3) державний протекціонізм щодо державної мови,
4) нечіткість меж компактного проживання нацменшин,
5) відсутність у законодавстві чіткого поняття «нацменшина»,
6) відсутність уявлення про межі статусу мов нацменшин та державної мови.
Останнім часом мовні проблеми набули політичного забарвлення: під час президентських виборів східні та південні регіони протесаного електорату висунули вимогу надати російській мові статус другої державної, посилаючись при цьому на досвід країн ЄС. Однак Президент України Віктор Ющенко закликав все ж таки провести широкомасштабну дискусію. Чи мав він рацію? Безумовно, так. Чому? Проблема набула державного значення, оскільки надання російській мові статусу державної означало б територіальне розмежування України на дві частини, причому між цими двома частинами виник б суттєвий бар’єр. До того ж, було б створено прецедент, який би у розвитку міг загрожувати цілісності країни. І хоча Віктор Андрійович визнав, що проблему треба обговорювати, його розсуд – відкласти її вирішення, доки не буде викрісталізовано проблематику, видається мудрим.
Тим часом пристрасті з приводу мов вирують. Як доказ – законопроект, який кілька днів тому відхилив профільний комітет Верховної Ради.
«Моя твоя не розуміть»
Комітет з питань науки і освіти рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо рівності прав абітурієнтів), внесений народним депутатом України Людмилою Кириченко.
Законопроектом передбачається доповнити Закон України "Про вищу освіту" положенням, яке давало б можливість абітурієнтам, що закінчили російськомовні загальноосвітні навчальні заклади, складати вступні іспити та здійснювати інші конкурсні процедури російською мовою.
На думку Комітету, прийняття такого закону поставило б у нерівні умови абітурієнтів, що навчалися у школах з російською мовою викладання, з абітурієнтами, які закінчили школи, де викладання здійснювалося мовами національних меншин. Крім того, Комітет вважає, що питання, порушене суб'єктом законодавчої ініціативи повною мірою врегульовано чинним законодавством України, зокрема відповідними статтями Закону України "Про мови в Українській РСР" (статтями 5, 28, 29, у яких йдеться про право громадян користуватися будь-якою мовою, про мову навчання у професійно-технічних училищах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах та про вступні екзамени з мови) та іншими підзаконними актами.
Міністерство освіти і науки України повністю підтримало позицію Комітету.
Достатньо проаналізувати гіпотетичні наслідки запровадження двомовності у вузах та навчальних закладах іншого освітнього рівня, щоб ретельно проаналізувати причини появи такого проекту і винести питання на обговорення громадськості. Отже, наслідки впровадження двомовності в освітній системі можуть бути такі:
1) чітке розшарування суспільства за мовними ознаками і формування передовсім політичних субкультур на грунті мов,
2) наростання протистояння на грунті мов,
3) розшарування освітньої системи, створення паралельних освітніх структур,
4) нерівність російськомовних учнів, абітурієнтів та студентів порівняно з тими, які навчалися в освітніх закладах інших нацменшин (іншими мовами),
5) культивування настроїв сепаратизму, загроза використання студентів як найбільш мобільної верстви населення певними політиками у власних інтересах.
При цьому, мовне питання конче потребує врегулювання. Однак обмежувати коло проблем тільки підвищенням статусу російської мови, на що натякнув Президент РФ Володимир Путін, не є доцільним для України, де компактно проживають представники близько 70 національностей та етносів. Iнші новини:
Державні виконавці і Закон
17.06.2005
Департамент ДВС стане урядовим органом На днях Уряд вніс законопроект про реформування системи органів державної виконавчої служби. Далi
Депутатське сумісництво і Закон
16.06.2005
Звільнити з посади доцільніше? Група опозиціонерів висунувала власну пропозицію щодо вирішення проблеми сумісництва депутатських повноважень з іншими видами діяльності. На їх думку краще звільнити сумісника з урядової посади, аніж позбавити його депутатських повноважень. Проте чи не зашкодить це інтересам держави? Далi
Гуманітарна норма
15.06.2005
Шворка для деканів Парламентарії пропонують запровадити жорсткі правила обрання керівника навчального закладу. Далi
Податки і Закон
10.06.2005
Порядок відшкодування ПДВ зміниться? ДПА України пропонує до ознайомлення проект нового порядку відшкодування ПДВ. Наскільки він оптимальний – вирішувати Вам. Далi
Закон і бізнес
09.06.2005
Тверезий крок?
Парламент пропонує запровадити нові ставки акцизів на алкогольну продукцію Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби». Таке рішення було ухвалено на останньому засіданні комітету 7 червня. Документ спрямовано на врегулювання питань щодо торгівлі підакцизними товарами, але щодо беззастережного розгляду виникають сумніви, оскільки, маючи на меті спростити правила гри на підакцизному ринку, автори законопроекту залишили у тексті чимало «білих плям», які, втім, реально було б виправити під час підготовки до другого читання, якби не певна аморфність концепції документа. Однак проект наочно ілюструє актуальність проблематики врегулювання процесів на ринку підакцизних товарів. Далi
Пенсія і Закон
08.06.2005
Пенсії перерахують у два етапи Пенсіонери Збройних Сил України та органів внутрішніх справ отримали можливість перерахувати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій, що були запровадженні після їх звільнення зі служби. Далi
IT-технології та закон
07.06.2005
Спіймати джина Проблемні аспекти регламентування діяльності автоматизованих інформаційних систем. Далi
Права акціонерів і Закон
03.06.2005
“Закритий” прецедент Конституційний Суд України підтвердив правомірність передбачення в установчих документах ЗАТ переважного права акціонерів товариства на придбання акцій, відчужуваних іншими акціонерами. Далi
Закон і держава
02.06.2005
Бути держслужбовцем – вигідно?
Парламент пропонує збільшити пенсії для чиновників-інвалідів Кілька тижнів тому стало відомо про створення своєрідного кодексу честі державного службовця. Відповідний проект фігурував у порядку денному кількох пленарних засідань березня-квітня, але відомостей про його подальшу долю досі немає. Хоч би що там було, а тема державної служби залишається актуальною. Днями парламентарії розглянули законопроект про внесення змін до статті 37 Закону України «Про державну службу», запропонований урядом. Після нетривалого обговорення документ було ухвалено у другому читанні. Особливих зауважень текст проекту у законотворців не викликав. Однак варто проаналізувати цей нормативний акт, що невдовзі може стати законом, більш детально. Далi
Рекрутингова діяльність і закон
01.06.2005
Посередництву з працевлаштування за кордоном – свій Закон. Соціалісти пропонують власне бачення тих правил гри, які повинні діяти на ринку працевлаштування громадян за кордоном. Відповідний законопроект вже зареєстрований за № 4479-1 25 травня ц.р. Далi
Наука і закон
27.05.2005
Made in Вася
Aктуальні аспекти врегулювання права власності на нематеріальні цінності Частина ІІ Далi
Влада і опозиція
26.05.2005
Політична опозиція. Яка вона? На днях опозиціонери фракції “Регіони України” запропонували парламентові законопроект “Про опозиційну політичну діяльність”. Далi
Мале підприємництво і закон.
25.05.2005
Спрощеній системі оподаткування – свій закон. Вважаючи, що існування малого підприємництва в країні поставлено на межу фактичного знищення, народні депутати пропонують законодавчо врегулювати права його суб´єктів на спрощену систему оподаткування і звітності. Далi
Наука і закон
24.05.2005
Made in Вася Актуальні аспекти врегулювання права власності на нематеріальні цінності... Далi
На захист іноземних інвестицій
20.05.2005
“Боротьба” за відміну обладанням ПДВ іноземних інвестиції у вигляді основних фондів продовжується Нова бюджетна політика, яка стрімко і непередбачено “народилася” на початку року, заклала таку собі “бомбу уповільненої дії” під інвестиційну діяльність в Україні. Далi
Трудове законодавство
19.05.2005
Заморити черв`ячка
Соціалісти пропонують зобов`язати роботодавців дбати про харчування своїх працівників. Законопроект "Про систему харчування робітників" наразі залишаєься поза увагою широкої громадськості. І дарма, оскільки є надзвичайно цікавим документом, а до того ж повчальним прикладом того, як можна геніально заплутати просту і корисну справу. Далi
Закон і бізнес
18.05.2005
Будова року
Кабмін прагне забезпечити громадян якісним житлом Днями Кабмін затвердив пакет законопроектів, спрямованих на реалізацію програми "Територія якісного життя". Залишається тільки домогтися згоди як мінімум 226 депутатів з необхідністю перетворити країну на гігантський будівельний майданчик. Щоправда, сам проект викликає чимало запитань. Далi
Боротьба з тероризмом
17.05.2005
Відповідальність за фінансування тероризму пом´якшиться? Степан Гавриш опікується проблемами визначення поняття “тероризму” у Кримінальному кодексі, а також кваліфікації терористичних діянь та кримінальної відповідальності. Далi
Громадянин і держава
16.05.2005
Нові “паспортні” пропозиції В парламенті зареєстровано новий проект Закону України “Про паспорт громадянина України” Далi
Мистецтво і закон
14.05.2005
Шекспірівські пристрасті Законопроект про театральну справу розколов і депутатів, і театралів. Далi
Виконавче провадження
13.05.2005
Час внесених змін Міністерство юстиції виклало в новій редакції чимало положень Інструкції про проведення виконавчих дій аби привести їх у відповідність до Законів. Далi
Закон і бізнес
12.05.2005
Нечисті гроші У законопроект Юлії Тимошенко пропонується справжня “зачистка” шляхів просування нелегальних коштів. Далi
Власність і закон
29.04.2005
Чи зменшаться ставки податку на спадщину? Парламентарі запланували розглянути ряд змін до Закону “Про оподаткування доходів фізичних осіб” щодо оподаткування соціально незахищених спадкоємців та спадкоємців нерезидентів. Далi
Закон і влада
28.04.2005
Наслідки минулих рішень
Високі посадовці власним прикладом стимулюють більш ретельне дотримання трудового законодавства "Ех, якби повернути час назад, то я б.." Напевне, немає такої людини, котра б не мріяла виправити якусь помилку, вчинити по-іншому в певній ситуації. Проте якщо на побутовому рівні повернутися назад неможливо, то українське законодавство, як і законодавство будь-якої іншої країни, дозволяе часову регресію. Щоправда, застосування регресії викликає чимало колізій. Далi
Закон і власність
27.04.2005
Наглядати по-новому? Соціалісти запропонували проект Закону, який розширює повноваження Фонду держмайна в сфері управління державною власністю. Далi
Політика і закон
26.04.2005
Залізні списки
Народні депутати пропонують ухвалити закон про реєстр виборців Хоча минулого пленарного тижня парламентаріям так і не вдалося розглянути бодай ті законопроекти, що були заплановані до обговорення на вівторок, тим не менше до позицій, проігнорованих у середу і четвер, доведеться повертатися наступної пленарки- на початку травня, після свят. Тож можна спокійно придивитися до тем, навколо яких депутати розгорнуть пристрастні дискусії. Одна з них є відверто передвиборчою – це законопроект про Державний реєстр виборців. Далi
|
