|
Терези і меч
01.09.04
Військові суди: анахронізм чи необхідність?
Кабінет Міністрів затвердив розроблений Міністерством юстиції законопроект про ліквідацію військових судів. Цей законопроект буде винесено на розгляд Верховної Ради, як прогнозується, вже у вересні-жовтні 2004 року. Навколо військових судів вирують пристрасті протягом останніх шести років, але досі намагання скасувати військові суди зазнавали поразки. Проте наразі фахівці Мін‘юсту дають значно оптимістичніші прогнози. Тож чи позбудуться військові, котрі крокуватимуть парадним маршем по Хрещатику на день незалежності України, та їхні колеги, власної судової системи? Чи все-таки палкі суперечки навколо проекту дозволять військовим судам проіснувати ще рік-півтора? Та і взагалі, чи є проблема настільки важливою?
Камінчик під колесо
Незважаючи на те, що судова реформа в аспекті зміни системи судів в Україні начебто має необхідну для успішної реалізації законодавчу базу, одне питання залишається досі не з‘ясованим. Реорганізація судів з вибудовуванням якісно нових вертикально-горизонтальних відносин наштовхнулася на проблему, від розв‘язання якої залежить не тільки, власне, стрункість самої модернізованої системи, а й статус ЗС України у сенсі підпорядкування – йдеться про військові суди. Наразі вони мають підстави для функціонування, проте позиція Міністерства юстиції України, судячи з висловлювань міністра, вміщених на офіційному сайті, доволі жорстка. Військові суди не вписуються у нову судову систему, тож їх варто ліквідувати.
Наступ на військові суди озпочався, за великим рахунком, у 1996 році, коли Верховна Рада України ухвалила Конституцію, адже, згідно ст. 125, система судів загальної юрисдикції вибудовується за принципами територіальності та спеціалізації. Військові суди помітно випадають з такої системи, і пояснити їх функціонування конституційними засадами неможливо. тут би їх і ліквідувати. Та новий Основний Закон мав хитрі “Перехідні положення”, котрі втратили чинність лише кілька місяців тому. За цим положеннями, до певної дати дозволялося зберегти стару, ще радянських часів систему судочинства з відповідними системними конструкціями. Військові суди, завдяки цьому, отримали своєрідну відстрочку у часі.
Але законопроекти, присвячені зміні статусу віськових судів, почали з‘являтися у порядку денному українського парламенту досить регулярно. У 2004 році народні депутати України вивели з-під юрисдикції війскових судів усі справи, окрім кримінальних, що вже стало суттєвим обмеженням діяльності таких судів. Бо переважна більшість з тих 20 тисяч справ, що їх розглянули 28 існуючих наразі в Україні військових судів є цивільними, і лише півтори тисячі – кримінальними. Наступний крок – передача і цих справ до судів загальної юрисдикції з ліквідацією військових судів як зайвої деталі.
Судді у погонах
Зовні все видається красивим і корисним. Військов суди у мілітаризованій державі, якою був СРСР, логічно виправдані, але апріорі не вписуються у модель демократичної незалежної, та ще й правової, держави, якою є Україна. Військові суди беруть свій початок від трибуналів і характеризуються специфічними рисами. Скажімо, військовий суд повинен бути оперативним и швидко реагувати на подію. В умовах бою, зрозуміло, не до процесуальних тонкощів ( у багатьох країнах світу в такому разі вступає у силу формулювання «закон воєнного часу»), але і в мирний час військові суди функціонують за скороченою процедурою. Тому середня тривалість розгляду справи не перевищує 10 днів. З одного боку, така оперативність є благом для армії, з іншого – передбачає порушення процедури.
Армія у СРСР була «державою у державі» з власним, майже автономним, ареопагом. Тому армійське відомство могло собі дозволити навіть військову прокуратуру. Цікаво, що спеціального закону про військові суди у радянському законодавстві немає, були лише окремі положення про такі суди у кодексах, згадки у законах – і все. Фактично, солідної правової бази для свого функціонування військове судочинство не мало. Формально військові суди підпорядковувалися судам загальної юрисдикції, оскільки це випливало з положень радянського судочинства. Проте практика вкупі з «люфтом» наочно продемонструвала, що військове судочинство є доволі автономним і підпорядковується як судовій владі, так і одній з гілок виконавчої влади – владі армійській.
Усі ці нюаси залишилися на розсуд українських законотворців, коли було ухвалено нову Конституцію. І швидко виявилося чимало цікавих моментів. Наприклад, підпорядкування суддів у погонах так і залишалося туманним, розмитим, бо, керуючись законами України, вони мали брати до уваги і Статут Збройних Сил. Теоретично, військові судді незалежні від військового керівництва в округах, але на практиці навряд чи вони не прислухаються до думок командира частини тощо. Таке двоїсте підпорядкування знижує об‘єктивність і беспристрасність віськових суддів, не кажучи вже про те, що внутрішньогарнізонні конфлікти і, наприклад, убивство солдата у частині – різні речі, і вага упередженого присуду також у цих двох випадках є неоднаковою.
Отже, двоїсте підпорядкування військових судів, розмитість їх статусу і відсутність законодавчої бази для функціонування призвели до того, що наразі військові суди сприймаються як анахронізм. Але самі військові дотримуються протилежної точки зору. Представники військових колегій обгрунтовують свою позицію тим, що «прицільно» зорієнтовані військові суди зменшують навантаження на суди загальної юрисдикції. До того ж, армія – справа складна, це величезне формування, зі своїми порядками, зі своїми нюансами, і суддя-неофіт, з загального суду, можа наламати дрів, тоді як присуд військового судді є обгрунтованішим, бо враховує всі нюанси ситуації. Залишати армію без контролю не доцільно, а система військових судів успішно виконує ці функції.
Розвідка боєм
Усі ці аргументи неоднораз лунали під час палких обговорень різноманітних законопроектів. Але, не виключено, проблема не стояла б так гостро, якби не конфлікт інтересів двох відомств: Мін‘юсту і Військової колегії Верховного Суду України. Характерно, що Міноборони в особі Євгена Марчука, схоже, залишається, за всіма правилами віськової стратегії, на нейтральних позиціях, не чіпляючись за війскові суди.
В принципі, міжвідомчий конфлікт справді може мати місце, але навряд чи він є головною причиною процесу ліквідації військових судів. Скоріше, це наслідок. Насправді проблема визріла не стільки через специфічність віськових судів, скільки завдяки тотальній системній реорганізації Збройних Сил. Війскова реформа, про яку так багато йдеться майже під час кожної сесії Верховної Ради, стартувала і проходить як в аспекті кількісного скрочення складу, так і в сенсі якісної його зміни.
Якщо реформу буде реалізовано у повному обсязі, тобто армія України стане професійною (за американським зразком) зі збереженням обов‘язкової вислуги (законодавство України уже пропонує варіанти альтернативної служби, і це є значний прорив), то військові суди відімруть як анахронізм. Хоча у багатьох розвинених країнах (Великобританія, США, Італія) існують військові суди у професійних контрактних арміях, тим не менше в Україні вони видаються зайвими. Тим не менше, військові суди доцільніше видозмінити. Чому?
Варто лиш змоделювати ситуацію, коли армійські позови розглядатимуться у судах загальної юрисдикції. По-перше, розгляд вестиметься за територіальною ознакою, тобто, за місцем дислокації позивача або відповідача. Отже, проблема вірогідного впливу на суддю з боку армійського керівництва мінімізується, але не знімається повністю. По-друге, внутрішньогарнізонні конфлікти все одно доведеться розбирати із широким залученням представників арміських частин, щоб розібратися у нюансах. Картина фантастична, якщо зважити на завантаженість наших судів.
Звідси випливають некомпетентні вироки, котрі оскаржуватимуться і оскаржуватимуться. Нарешті, у законотворців виникне щаслива ідея передати частину справ, що мають внутрішній характер, на розсуд гарнізонів і гарнізонних властей, а тим, у свою чергу, доведеться скликати щось на кшталт народних або товаристських судів.
З іншого боку, військові суди видаються справді незугарними, бо дублюють загальні суди, а це вже кричуще суперечить Конституції та принципам судочинства. І залишати їх у такому стані, як нині, теж не доцільно. Тому оптимальним є варіант ухвали нового закону про статус віськових судів з більш чіткими позиціями щодо їх функціонування. Проте тут є один суттєвий момент. Хоча війсковий суд керується законами України, учасники судового провадження теоретично можуть оскаржити вирок суду на тій підставі, що цей суд упереджений и специфічний, по-своєму тлумачить окремі позиції застосованих норм законів і т. п. Отже, наявне порушення прав людини, бо позивач і відповідач судилися не у звичайному суді, не мали до нього доступу, а це обмеження прав людини.
Прогноз
Незалежно від змісту, законопроект спричинить до палких дискусій у залі засідань Верховної Ради. Посилення позицій Мін‘юсту вже нині викликає неоднозначну реакцію з боку військових суддів, адже навіть проста реорганізація військових судів означатиме підпорядкування Міністерству юстиції. До того ж, за відсутності військових судів під удар ставиться належне виконання положень військового статуту, а це вже загроза безпеці України. Тому проти проекту висловлюватимуться фракції лівого крила, представники яких минулої сесії наполягали на збереженні віськових судів бодай до завершення військової реформи.
За підтримки центристських фракцій проект має всі шанси стати прохідним, однак викличе дискусії навколо мехнізму згортання військових судів. Адже передбачається, що суди функціонуватимуть, якщо розпочали розгляд справ. Якщо справи розпочато не по-суті, то вони передаються до загального суду. Рішення віськових судів, що вже винесено, залишаються чинними. Тут також є колізія, оскільки рішення війсьбкових судів можна оскаржувати у віськових же апеляційних судах, тоді як останні рішення – у загальних, а це вже є обмеження прав сторін. Тому, хоча Мін‘юст прогнозує ухвалу законопроекту до кінця 2004 року, наразі такі прогнози видаються занадто оптимстичними.
Прес-служба Iнші новини:
Державні виконавці і Закон
17.06.2005
Департамент ДВС стане урядовим органом На днях Уряд вніс законопроект про реформування системи органів державної виконавчої служби. Далi
Депутатське сумісництво і Закон
16.06.2005
Звільнити з посади доцільніше? Група опозиціонерів висунувала власну пропозицію щодо вирішення проблеми сумісництва депутатських повноважень з іншими видами діяльності. На їх думку краще звільнити сумісника з урядової посади, аніж позбавити його депутатських повноважень. Проте чи не зашкодить це інтересам держави? Далi
Гуманітарна норма
15.06.2005
Шворка для деканів Парламентарії пропонують запровадити жорсткі правила обрання керівника навчального закладу. Далi
Податки і Закон
10.06.2005
Порядок відшкодування ПДВ зміниться? ДПА України пропонує до ознайомлення проект нового порядку відшкодування ПДВ. Наскільки він оптимальний – вирішувати Вам. Далi
Закон і бізнес
09.06.2005
Тверезий крок?
Парламент пропонує запровадити нові ставки акцизів на алкогольну продукцію Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби». Таке рішення було ухвалено на останньому засіданні комітету 7 червня. Документ спрямовано на врегулювання питань щодо торгівлі підакцизними товарами, але щодо беззастережного розгляду виникають сумніви, оскільки, маючи на меті спростити правила гри на підакцизному ринку, автори законопроекту залишили у тексті чимало «білих плям», які, втім, реально було б виправити під час підготовки до другого читання, якби не певна аморфність концепції документа. Однак проект наочно ілюструє актуальність проблематики врегулювання процесів на ринку підакцизних товарів. Далi
Пенсія і Закон
08.06.2005
Пенсії перерахують у два етапи Пенсіонери Збройних Сил України та органів внутрішніх справ отримали можливість перерахувати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій, що були запровадженні після їх звільнення зі служби. Далi
IT-технології та закон
07.06.2005
Спіймати джина Проблемні аспекти регламентування діяльності автоматизованих інформаційних систем. Далi
Права акціонерів і Закон
03.06.2005
“Закритий” прецедент Конституційний Суд України підтвердив правомірність передбачення в установчих документах ЗАТ переважного права акціонерів товариства на придбання акцій, відчужуваних іншими акціонерами. Далi
Закон і держава
02.06.2005
Бути держслужбовцем – вигідно?
Парламент пропонує збільшити пенсії для чиновників-інвалідів Кілька тижнів тому стало відомо про створення своєрідного кодексу честі державного службовця. Відповідний проект фігурував у порядку денному кількох пленарних засідань березня-квітня, але відомостей про його подальшу долю досі немає. Хоч би що там було, а тема державної служби залишається актуальною. Днями парламентарії розглянули законопроект про внесення змін до статті 37 Закону України «Про державну службу», запропонований урядом. Після нетривалого обговорення документ було ухвалено у другому читанні. Особливих зауважень текст проекту у законотворців не викликав. Однак варто проаналізувати цей нормативний акт, що невдовзі може стати законом, більш детально. Далi
Рекрутингова діяльність і закон
01.06.2005
Посередництву з працевлаштування за кордоном – свій Закон. Соціалісти пропонують власне бачення тих правил гри, які повинні діяти на ринку працевлаштування громадян за кордоном. Відповідний законопроект вже зареєстрований за № 4479-1 25 травня ц.р. Далi
Закон і культура
31.05.2005
Глухий кут
Освітній аспект функціонування мов в Україні Проблематика функціонування мов в інформаційно-культурному просторі України є для українського соціуму довгограючою платівкою: періодично аспекти мов актуалізуються за рахунок політичних чи соціальних потреб, точиться дискусія, але наразі мусимо констатувати, що майже за півтора десятки років державної незалежності правовий статус мов досі не унормовано. Звідси і випливає тенденція до використання мовної проблематики у суміжних сферах суспільного життя, що, у свою чергу, породжує комплекс інших проблем. Далi
Наука і закон
27.05.2005
Made in Вася
Aктуальні аспекти врегулювання права власності на нематеріальні цінності Частина ІІ Далi
Влада і опозиція
26.05.2005
Політична опозиція. Яка вона? На днях опозиціонери фракції “Регіони України” запропонували парламентові законопроект “Про опозиційну політичну діяльність”. Далi
Мале підприємництво і закон.
25.05.2005
Спрощеній системі оподаткування – свій закон. Вважаючи, що існування малого підприємництва в країні поставлено на межу фактичного знищення, народні депутати пропонують законодавчо врегулювати права його суб´єктів на спрощену систему оподаткування і звітності. Далi
Наука і закон
24.05.2005
Made in Вася Актуальні аспекти врегулювання права власності на нематеріальні цінності... Далi
На захист іноземних інвестицій
20.05.2005
“Боротьба” за відміну обладанням ПДВ іноземних інвестиції у вигляді основних фондів продовжується Нова бюджетна політика, яка стрімко і непередбачено “народилася” на початку року, заклала таку собі “бомбу уповільненої дії” під інвестиційну діяльність в Україні. Далi
Трудове законодавство
19.05.2005
Заморити черв`ячка
Соціалісти пропонують зобов`язати роботодавців дбати про харчування своїх працівників. Законопроект "Про систему харчування робітників" наразі залишаєься поза увагою широкої громадськості. І дарма, оскільки є надзвичайно цікавим документом, а до того ж повчальним прикладом того, як можна геніально заплутати просту і корисну справу. Далi
Закон і бізнес
18.05.2005
Будова року
Кабмін прагне забезпечити громадян якісним житлом Днями Кабмін затвердив пакет законопроектів, спрямованих на реалізацію програми "Територія якісного життя". Залишається тільки домогтися згоди як мінімум 226 депутатів з необхідністю перетворити країну на гігантський будівельний майданчик. Щоправда, сам проект викликає чимало запитань. Далi
Боротьба з тероризмом
17.05.2005
Відповідальність за фінансування тероризму пом´якшиться? Степан Гавриш опікується проблемами визначення поняття “тероризму” у Кримінальному кодексі, а також кваліфікації терористичних діянь та кримінальної відповідальності. Далi
Громадянин і держава
16.05.2005
Нові “паспортні” пропозиції В парламенті зареєстровано новий проект Закону України “Про паспорт громадянина України” Далi
Мистецтво і закон
14.05.2005
Шекспірівські пристрасті Законопроект про театральну справу розколов і депутатів, і театралів. Далi
Виконавче провадження
13.05.2005
Час внесених змін Міністерство юстиції виклало в новій редакції чимало положень Інструкції про проведення виконавчих дій аби привести їх у відповідність до Законів. Далi
Закон і бізнес
12.05.2005
Нечисті гроші У законопроект Юлії Тимошенко пропонується справжня “зачистка” шляхів просування нелегальних коштів. Далi
Власність і закон
29.04.2005
Чи зменшаться ставки податку на спадщину? Парламентарі запланували розглянути ряд змін до Закону “Про оподаткування доходів фізичних осіб” щодо оподаткування соціально незахищених спадкоємців та спадкоємців нерезидентів. Далi
Закон і влада
28.04.2005
Наслідки минулих рішень
Високі посадовці власним прикладом стимулюють більш ретельне дотримання трудового законодавства "Ех, якби повернути час назад, то я б.." Напевне, немає такої людини, котра б не мріяла виправити якусь помилку, вчинити по-іншому в певній ситуації. Проте якщо на побутовому рівні повернутися назад неможливо, то українське законодавство, як і законодавство будь-якої іншої країни, дозволяе часову регресію. Щоправда, застосування регресії викликає чимало колізій. Далi
Закон і власність
27.04.2005
Наглядати по-новому? Соціалісти запропонували проект Закону, який розширює повноваження Фонду держмайна в сфері управління державною власністю. Далi
Політика і закон
26.04.2005
Залізні списки
Народні депутати пропонують ухвалити закон про реєстр виборців Хоча минулого пленарного тижня парламентаріям так і не вдалося розглянути бодай ті законопроекти, що були заплановані до обговорення на вівторок, тим не менше до позицій, проігнорованих у середу і четвер, доведеться повертатися наступної пленарки- на початку травня, після свят. Тож можна спокійно придивитися до тем, навколо яких депутати розгорнуть пристрастні дискусії. Одна з них є відверто передвиборчою – це законопроект про Державний реєстр виборців. Далi
|
