|
Закон і бізнес
19.04.2005
Відчуй різницю
Депутати лівого ідеологічного спектру пропонують узаконити націоналізацію, аби не спекулювали на реприватизації.
Генетично-політична пам`ять таки дається взнаки – комуністи й соціалісти підживили пакет законопроектів двома фундаментальними документами про реприватизацію, чомусь назвавши її “націоналізацією”. Мимоволі пригадується товариш Швондер, який вимагав у професора Преображенського звільнити зайві, на його думку, кімнати для потреб “суспільної необхідності”. При чому тут Швондер? А при тому, що, за обома проектами, націоналізація може відбуватися і за умов суспільної необхідності.
Хронологічно перший документ має горду шапку-заголовок "Про порядок вилучення об'єктів права приватної власності у власність держави і власність територіальної громади (націоналізацію)", а серед авторів фігурує лидір фракції КПУ Петро Симоненко. Як випливає з Пояснювальної записки, своєю появою на світ проект зобов'язаний насамперед відсутністю в українському законодавстві "правової бази по вилученню об'єктів приватної власності". Що ж стосується наслідків, то виявляється, що націоналізація дозволить у тому числі посилити обороноздатність держави, усунути можливості для зловживань, забезпечити суспільство необхідними товарами і послугами і т.д. Природно, що благоустрій населених пунктів також входить до переліку проблем, що розв'яжуться тільки у випадку прийняття законопроекту.
Мабуть, найбільш цікава частина Пояснювальної записки, що дезавуює мрії авторів проекту, - це прогноз. А перспектива досить недвозначна: встановлення чітких правил націоналізації дозволить покласти край спекуляціям на цій темі в зв'язку зі зміною влади і майбутніх парламентських виборів, а також заспокоїти інвесторів і власників підприємств, що зараз, імовірно, не сплять, а ворожать, відберуть їхнє кревне чи ні. Іншими словами, комуністи турбуються про тих самих капіталістів, яких у далекому 1917 році політичні предки нинішніх червоних прагнули повиводити як клас.
Другий законопроект називається більш грізно "Про порядок примусового відчуження об'єктів права приватної власності у власність держави (націоналізації)", автор у документа один - соціаліст Микола Рудьковский. До слова, соратник Олександра Мороза задумався про націоналізацію ще в далекому 2003 році, коли про революції ніхто і не мріяв, і з тих пір неодноразово переробляв проект відповідно до побажань трудящих на законотворчому поприщі. Тому в Пояснювальній записці немає розпливчастих фраз, що зустрічаються в комуністів, і емоційних натяків на прийдешні вибори. Зате є посилання на статтю 41 Конституції України, де написано чорним по білому, що примусове відчуження об'єктів прав приватної власності можливо тільки як виключення, виходячи з мотивів суспільної необхідності, на підставі й у порядку, встановленому законом і тільки за умови повного відшкодування власникові вартості відчужуваної власності.
Прогноз від Миколи Рудьковского виглядає сухо-діловим, чітким і недвозначним, без всяких емоцій з приводу виборів або спекуляцій: прозорі правила націоналізації об'єктів права приватної власності дозволять краще захищати інтереси власників і інвесторів згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції Ради Європи про захист прав людини й основних свобод (ратифікованого 17.07.1997).
Два проекти дуже принципово розходяться в назвах: "вилучення" і "примусове відчуження". Вилучення саме по собі означає відібрання, без усіляких гарантій. Що вилучено, можна і повернути, звернувшись до суду. А от примусове відчуження припускає дотримання регламентованої процедури й обов'язкове відображення всього процесу в документах, що важливо, коли мова йде, наприклад, про таких гігантів, як "Криворіжсталь" або "Укррудпром".
Самі законопроекти по змісту також несхожі, хоча мають чимало загального. І все-таки в двох текстах існують відмінності. І, мабуть, одна з принципових розбіжностей - модель конфігурації суб'єктів націоналізації. Якщо соціалістичний проект припускає співучасть власника і держави, то комуністи по-революційному рішуче вводять поняття "територіальна громада". Не було б нічого особливого в тому, що громада також одержує право мати націоналізовану власність, якби не одне "але" - коли говоримо "територіальна громада", то, імовірно, маємо на увазі "органи самоврядування", іншими словами, сільські і міські ради, що дісталися в адміністративну спадщину від Країни Рад. Як не дивно, але, виходячи з тексту законопроекту, право на ініціативу з націоналізації належить також і органам виконавчої влади на місцях, хоча вони явно не уособлюють (принаймні, формально) територіальні громади. Крім того, усі ці суспільні стурктури мають право заїкнутися про націоналізацію тільки в тому випадку, якщо даний конкретний об'єкт їм необхідний.
Далі розписується громіздка процедура націоналізації, що починається з ініціативи тих органів і структур, які мають на це право, і продовжується у Верховній Раді, де розглядається і ухвалюється відповідний закон. Таким нехитрим способом парламент перетворюється в основного героя експропріації, що і вершить долі приватизованих підприємств, а от Фонду держмайна приділяється досить скромна роль головного уповноваженого органа з питань націоналізації. Звичайно, ФДМУ буде мати вагоме слово в ході вилучення приватної власності в її хазяїна, і багато важливих моментів будуть залежати від нього, але право старту або відмашки залишається у Верховної Ради. Цікаво, що навіть якщо власник відмовиться від права власності на підприємство, це нічого не вирішує - націоналізація повинна бути продовжена.
Соціалісти пропонують трохи інший шлях. За версією Миколи Рудьковского, у поняття націоналізації не входить відчуження об'єктів за рішенням суду через різноманітні порушення у ході приватизації, стягнення за зобов'язаннями і відчуження через суспільну необхідність під час епідемій, воєн і інших надзвичайних обставин. Таким чином, досить чітко окреслено коло випадків, коли примусове відчуження на користь держави не є націоналізацією. Але що ж тоді все-таки означає це слово? За соціалістичною версією, націоналізація - це примусове відчуження в пользу держави з мотивів суспільної необхідності і за умови компенсації вартості майна. Однак виникає і плутанина, оскільки націоналізація в умовах стихійних лих і т.д. мало чим відрізняється від реквізиції, що згадується як не-націоналізація. В іншому ж процедура простіша, ніж у комуністів: рішення приймає Верховна Рада, про ініціативу нічого не сказано, зате обов'язковий спеціальний закон для кожного об'єкта.
В принципі, законопроекти не суперечать Основному закону держави. Однак викликає питання той факт, що та ж сама 41 стаття Конституції України говорить, що відчуження може відбутися тільки в надзвичайних випадках і за рішенням суду, якщо мова йде про примусове відчуження з наступною компенсацією вартості майна. Комуністичний проект припускає, що половину цієї суми власник одержує відразу, точніше, у перші десять днів, а інше - протягом півроку з моменту націоналізації. До речі, а от підприємство переходить у власність держави не тоді, коли воно погасить перед власником свій борг, а раніше - з моменту підписання акта передачі. Тобто капіталіст залишиться і без фабрики, і без грошей.
Соціалістичний варіант націоналізації більш м'який, однак в одному тексти документів подібні - вони не розкривають поняття "суспільна необхідність", через яку можна націоналізувати приватну власність. Комуністи взагалі надмірно розширили перелік обставин і причин, за яких можливе вилучення заводів і фабрик, а Микола Рудьковский зволів не вдаватися у подробиці "необхідності". Тим часом, це, мабуть, найбільш принциповий момент, тому що, при бажанні, суспільною необхідністю можна назвати що завгодно. Iнші новини:
Державні виконавці і Закон
17.06.2005
Департамент ДВС стане урядовим органом На днях Уряд вніс законопроект про реформування системи органів державної виконавчої служби. Далi
Депутатське сумісництво і Закон
16.06.2005
Звільнити з посади доцільніше? Група опозиціонерів висунувала власну пропозицію щодо вирішення проблеми сумісництва депутатських повноважень з іншими видами діяльності. На їх думку краще звільнити сумісника з урядової посади, аніж позбавити його депутатських повноважень. Проте чи не зашкодить це інтересам держави? Далi
Гуманітарна норма
15.06.2005
Шворка для деканів Парламентарії пропонують запровадити жорсткі правила обрання керівника навчального закладу. Далi
Податки і Закон
10.06.2005
Порядок відшкодування ПДВ зміниться? ДПА України пропонує до ознайомлення проект нового порядку відшкодування ПДВ. Наскільки він оптимальний – вирішувати Вам. Далi
Закон і бізнес
09.06.2005
Тверезий крок?
Парламент пропонує запровадити нові ставки акцизів на алкогольну продукцію Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби». Таке рішення було ухвалено на останньому засіданні комітету 7 червня. Документ спрямовано на врегулювання питань щодо торгівлі підакцизними товарами, але щодо беззастережного розгляду виникають сумніви, оскільки, маючи на меті спростити правила гри на підакцизному ринку, автори законопроекту залишили у тексті чимало «білих плям», які, втім, реально було б виправити під час підготовки до другого читання, якби не певна аморфність концепції документа. Однак проект наочно ілюструє актуальність проблематики врегулювання процесів на ринку підакцизних товарів. Далi
Пенсія і Закон
08.06.2005
Пенсії перерахують у два етапи Пенсіонери Збройних Сил України та органів внутрішніх справ отримали можливість перерахувати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій, що були запровадженні після їх звільнення зі служби. Далi
IT-технології та закон
07.06.2005
Спіймати джина Проблемні аспекти регламентування діяльності автоматизованих інформаційних систем. Далi
Права акціонерів і Закон
03.06.2005
“Закритий” прецедент Конституційний Суд України підтвердив правомірність передбачення в установчих документах ЗАТ переважного права акціонерів товариства на придбання акцій, відчужуваних іншими акціонерами. Далi
Закон і держава
02.06.2005
Бути держслужбовцем – вигідно?
Парламент пропонує збільшити пенсії для чиновників-інвалідів Кілька тижнів тому стало відомо про створення своєрідного кодексу честі державного службовця. Відповідний проект фігурував у порядку денному кількох пленарних засідань березня-квітня, але відомостей про його подальшу долю досі немає. Хоч би що там було, а тема державної служби залишається актуальною. Днями парламентарії розглянули законопроект про внесення змін до статті 37 Закону України «Про державну службу», запропонований урядом. Після нетривалого обговорення документ було ухвалено у другому читанні. Особливих зауважень текст проекту у законотворців не викликав. Однак варто проаналізувати цей нормативний акт, що невдовзі може стати законом, більш детально. Далi
Рекрутингова діяльність і закон
01.06.2005
Посередництву з працевлаштування за кордоном – свій Закон. Соціалісти пропонують власне бачення тих правил гри, які повинні діяти на ринку працевлаштування громадян за кордоном. Відповідний законопроект вже зареєстрований за № 4479-1 25 травня ц.р. Далi
Закон і культура
31.05.2005
Глухий кут
Освітній аспект функціонування мов в Україні Проблематика функціонування мов в інформаційно-культурному просторі України є для українського соціуму довгограючою платівкою: періодично аспекти мов актуалізуються за рахунок політичних чи соціальних потреб, точиться дискусія, але наразі мусимо констатувати, що майже за півтора десятки років державної незалежності правовий статус мов досі не унормовано. Звідси і випливає тенденція до використання мовної проблематики у суміжних сферах суспільного життя, що, у свою чергу, породжує комплекс інших проблем. Далi
Наука і закон
27.05.2005
Made in Вася
Aктуальні аспекти врегулювання права власності на нематеріальні цінності Частина ІІ Далi
Влада і опозиція
26.05.2005
Політична опозиція. Яка вона? На днях опозиціонери фракції “Регіони України” запропонували парламентові законопроект “Про опозиційну політичну діяльність”. Далi
Мале підприємництво і закон.
25.05.2005
Спрощеній системі оподаткування – свій закон. Вважаючи, що існування малого підприємництва в країні поставлено на межу фактичного знищення, народні депутати пропонують законодавчо врегулювати права його суб´єктів на спрощену систему оподаткування і звітності. Далi
Наука і закон
24.05.2005
Made in Вася Актуальні аспекти врегулювання права власності на нематеріальні цінності... Далi
На захист іноземних інвестицій
20.05.2005
“Боротьба” за відміну обладанням ПДВ іноземних інвестиції у вигляді основних фондів продовжується Нова бюджетна політика, яка стрімко і непередбачено “народилася” на початку року, заклала таку собі “бомбу уповільненої дії” під інвестиційну діяльність в Україні. Далi
Трудове законодавство
19.05.2005
Заморити черв`ячка
Соціалісти пропонують зобов`язати роботодавців дбати про харчування своїх працівників. Законопроект "Про систему харчування робітників" наразі залишаєься поза увагою широкої громадськості. І дарма, оскільки є надзвичайно цікавим документом, а до того ж повчальним прикладом того, як можна геніально заплутати просту і корисну справу. Далi
Закон і бізнес
18.05.2005
Будова року
Кабмін прагне забезпечити громадян якісним житлом Днями Кабмін затвердив пакет законопроектів, спрямованих на реалізацію програми "Територія якісного життя". Залишається тільки домогтися згоди як мінімум 226 депутатів з необхідністю перетворити країну на гігантський будівельний майданчик. Щоправда, сам проект викликає чимало запитань. Далi
Боротьба з тероризмом
17.05.2005
Відповідальність за фінансування тероризму пом´якшиться? Степан Гавриш опікується проблемами визначення поняття “тероризму” у Кримінальному кодексі, а також кваліфікації терористичних діянь та кримінальної відповідальності. Далi
Громадянин і держава
16.05.2005
Нові “паспортні” пропозиції В парламенті зареєстровано новий проект Закону України “Про паспорт громадянина України” Далi
Мистецтво і закон
14.05.2005
Шекспірівські пристрасті Законопроект про театральну справу розколов і депутатів, і театралів. Далi
Виконавче провадження
13.05.2005
Час внесених змін Міністерство юстиції виклало в новій редакції чимало положень Інструкції про проведення виконавчих дій аби привести їх у відповідність до Законів. Далi
Закон і бізнес
12.05.2005
Нечисті гроші У законопроект Юлії Тимошенко пропонується справжня “зачистка” шляхів просування нелегальних коштів. Далi
Власність і закон
29.04.2005
Чи зменшаться ставки податку на спадщину? Парламентарі запланували розглянути ряд змін до Закону “Про оподаткування доходів фізичних осіб” щодо оподаткування соціально незахищених спадкоємців та спадкоємців нерезидентів. Далi
Закон і влада
28.04.2005
Наслідки минулих рішень
Високі посадовці власним прикладом стимулюють більш ретельне дотримання трудового законодавства "Ех, якби повернути час назад, то я б.." Напевне, немає такої людини, котра б не мріяла виправити якусь помилку, вчинити по-іншому в певній ситуації. Проте якщо на побутовому рівні повернутися назад неможливо, то українське законодавство, як і законодавство будь-якої іншої країни, дозволяе часову регресію. Щоправда, застосування регресії викликає чимало колізій. Далi
Закон і власність
27.04.2005
Наглядати по-новому? Соціалісти запропонували проект Закону, який розширює повноваження Фонду держмайна в сфері управління державною власністю. Далi
Політика і закон
26.04.2005
Залізні списки
Народні депутати пропонують ухвалити закон про реєстр виборців Хоча минулого пленарного тижня парламентаріям так і не вдалося розглянути бодай ті законопроекти, що були заплановані до обговорення на вівторок, тим не менше до позицій, проігнорованих у середу і четвер, доведеться повертатися наступної пленарки- на початку травня, після свят. Тож можна спокійно придивитися до тем, навколо яких депутати розгорнуть пристрастні дискусії. Одна з них є відверто передвиборчою – це законопроект про Державний реєстр виборців. Далi
|
