|
Підприємства об′єднуються за Господарським кодексом
У сучасних економічних умовах можна спостерігати досить жваву тенденцію до об’єднання великих гравців - крупних компаній, підприємств, товариств, капіталів на відповідних ринках з метою ведення спільної господарської діяльності або її координації. Цього вимагають природні закони ринку. І не дивно, адже господарювання в таких об’єднаннях має ряд переваг перед веденням бізнесу самотужки, оскільки дозволяє суб’єктам господарювання діяти узгоджено в інтересах одне одного, досягаючи більших переваг і прибутків, ведучи справедливу конкуренцію.
Зважаючи на значущість об′єднань підприємств для економіки країни, Верховна Рада України закріпила в Господарському кодексі України окрему главу, присвячену цьому питанню, намагаючись доповнити зміст відповідних правил, що містилися в Законі України “Про підприємства в Україні” та деяких інших нормативних актах. , що саме розуміє законодавець під об′єднаннями підприємств, і які їх види можуть утворюватися на території України.
Під об′єднанням підприємств ГК України розуміє господарську організацію, утворену у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних і соціальних завдань. Отже головною ознакою об`єднання підприємств є те, що воно являється господарською організацією – юридичною особою.
Створити таке об′єднання мають право підприємства будь-якої форми власності на добровільних засадах або за рішенням Кабінету Міністрів України, інших міністерств, органів місцевого самоврядування. Законодавець дозволяє юридичним особам, створеним за законодавством іноземних держав входити до об′єднань підприємств України, так як і підприємствам України входити до об′єднань, утворених в іноземних державах.
Господарський кодекс України всі об′єднання підприємств групує за організаційно-правовими формами, до яких відносяться (але не виключно) асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, промислово-фінансові групи, асоційовані підприємства, холдингові компанії. До того ж кодекс уводить таке нове поняття як об′єднання інтересів підприємств і пропонує такими об′єднаннями вважати союзи, спілки, асоціації підприємств тощо. Водночас стає незрозумілим, який статус обіймають такі господарські утворення як ПФГ, асоційовані підприємства. Чи є вони об′єднаннями підприємств, чи об′єднаннями інтересів? Яка різниця між цими двома категоріями і як вона позначається на правовому статусі зазначених утворень? Нажаль, кодекс не дає відповіді на ці запитання.
Правова природа найпоширеніших видів об′єднань підприємств не змінилася із втратою чинності Закону України «Про підприємства в Україні», але натомість зазнала деякої конкретизації, яку доцільно було б висвітлити у вигляді таблиці. Разом з тим у таблиці наведена оцінка діям законодавця по включенню деяких господарських утворень до категорії “об′єднання підприємств”.
| Асоціація |
договірне об′єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об′єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв. Асоціації створюються на основі об′єднання фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств – її учасників. Установчі документи асоціації, зокрема її статут з посиланням на відповідні статті ГК України мають зазначати, що асоціація є господарською асоціацією. Звичайно, не відома мета такого зазначення, адже згідно кодексу асоціація і є об`єднанням підприємств, тобто господарською організацією. |
| Корпорація |
договірне об′єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації. |
| Консорціум |
тимчасове статутне об′єднання підприємств для досягення його учасниками певної спільної господарської мети. Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел в порядку, визначеному статутом. |
| Концерн |
статутне об′єднання підприємств, інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об′єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньо-економічної діяльності. Концерн наділений частиною повноважень своїх учасників. А право його учасників на вступ до інших концернів повністю обмежене. Як видається, така позиція законодавця обумовлюється його бажанням зберегти конкуренцію серед концернів та не допустити монополізації ринка. |
| Промислово-фінансова група |
об′єднання, яке створюється за рішенням кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції. Особливістю ПФГ є те, що вона не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб′єкт господарської діяльності.
Така ознака ставить під сумнів доцільність включення упорядниками кодексу ПФГ до глави під назвою «Об′єднання підприємств», оскільки згідно з положеннями статті 118 ГК України об′єднання є господарською організацією, а, отже, юридичною особою. |
| Асоційовані підприємства |
група суб′єктів господарювання – юридичних осіб, пов′язаних між собою відносинами економічної та / або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та / або управлінні. Господарський кодекс України розрізняє просту і вирішальну залежність між асоційованими підприємствами. Проста залежність полягає у можливості одного підприємства блокувати прийняття рішення іншим (залежним) підприємством. А вирішальна залежність характеризується встановленням відносин контролю-підпорядкування. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися лише за згодою органів Антимонопольного комітету України. Законодавець зобов′язує при державній реєстрації залежного підприємства зазначати у відомостях про наявність простої або вирішальної залежності та опублікувати ці відомості у спеціальному додатку до газети «Урядовий кур′єр». Така вимога обумовлена як інтересами учасників залежних підприємств, майбутніх інвесторів, так і інтересами держави в частині оподаткування.
Виходячи з визначення об′єднання підприємства можна піддати сумніву правильність включення асоційованих підприємств до об′єднаннь, оскільки вони є різними юридичними особами, що характеризуються відносинами залежності, і не утворюють окрему господарську організацію, яка б координувала їх діяльність. |
| Холдингова компанія |
суб′єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства або підприємств. З метою захисту інтересів дочірніх підприємств у статті 126 Господарського кодексу визначено обов′язок холдингової компанії компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки, якщо з вини контролюючого підприємства ним було укладено або здійснено невигідні для нього угоди або операції. Якщо ж дочірнє підприємство з вини холдингової компанії буде визнано банкрутом, то контролююче підприємство буде нести субсидіарну відповідальність перед кредиторами банкрута. |
В статті 119 ГК України зазначені виключні види об′єднань підприємств в залежності від порядку їх заснування. Так закон розрізняє господарське об′єднання і державне або комунальне господарське об′єднання.
Господарське об′єднання характеризується договірним порядком утворення за ініціативою підприємств будь-яких видів. Такі об′єднання відповідно до статті 119 ГК діють на підставі установчого договору або статуту, затвердженого їх засновниками.
Державне / комунальне господарське об′єдання характеризується нормативно-явочним способом заснування. Воно утворюється в імперативному порядку державними /комунальними підприємствами за рішенням державних або місцевих органів влади. Відповідно такі об′єднання діють на підставі рішення про його створення та статуту, який затверджується органом, за рішенням якого створюється об′єднання.
Підприємства, які входять до об′єднань, зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об′єднання і мають такі основні права як право добровільно вийти з об′єднання, право на участь в інших об′єднань підприємств (за винятками, встановленими законом), на одержання від об′єднання інформації, пов′язаної з інтересами підприємства, право на одержання частини прибутку від діяльності об′єдання. Виняток з цього правила поширюється на підприємства – членів державних або комунальних господарських об′єднань, які не мають права без згоди об′єднання виходити з його складу, об′єднувати діяльність з іншими суб′єктами господарювання, та приймати рішення про припинення своєї діяльності. Iнші статтi:
Інвестор передбачає, а закон розпоряджає...
Далi
Головне – не пропустити строк!
Далi
Відповідальність “по-господарськи”
Далi
Господарський кодекс: дискусії продовжуються...
Далi
|
